Ми ховаємося за масками
Ольга Тизьо
Мене не розуміють, Живу в своєму світі, Я буду самотньо Сидіти у своїй квартирі. Закрию на замок я, І двері свою, й душу, Приховуючи біль за маскою Веселої, добродушної. Всі в світі будуть думати, Що я завжди така, Але реальність необачна, Адже я зовсім інша.
2018-10-31 17:34:04
2
0
Інші вірші поета
Найкращій подрузі До смерті крок Як боляче ... Вмерти не боюсь
Інші поети
Park Joyeol
@Loey88jojo61
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8352
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1334