Болячка
Я тут і там, мене не чути. Я крізь тумани йду за нею. Туди де добре і спекотно. Туди де гарно і спокійно. Але чомусь мене не видно. Я ніби вся прозора. Мені б у краску окунутись І маску одягнуть. Тоді мене побачила б вона, Така гарна та й вся струнка. Вона любила грати на гітарі, Вона була і не сама. Але ж мене не чути і не видно. Коли я закричу та маску нядягну, Тоді б побачила вона мене кризь ті тумани.
2022-12-23 21:23:48
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Тигриця
Вау! Трохи про мене. Ніби якийсь привид.
Відповісти
2022-12-24 12:34:38
Подобається
Trui
@Тигриця це сумно (
Відповісти
2022-12-24 17:03:39
Подобається
Інші поети
Your Witch
@Your_Witch
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Jojo Harl
@JojoHarl
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1589
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2572