Границя вічного

Інга

Якщо задуматись ось так, спокійно, Без шуму сірої буденності: Чи чекає нас щось вічне? Чи тихо почорніють кості? Чи буде завжди сонце на небі, без зміни на лиху темінь? Чи дерево впиратиметься на лобі, А вище — гранітний камінь. Чи будеш ти у білій сукні, Босими ногами на полі із маку? Чи у класичному чорному костюмі, А квіти лиш вінок із пластику. Чи будуть на арфі грати ангели, Чи Айхі битиме гучно по сістрі? Або живі читатимуть свої новели, А музика — звуки маршу гострі.

2020-04-04 16:02:47

Інші вірші поета

Колючий спогад Ракова пухлина Мрії у квітах ДУША?

Інші поети

ArDen

@ArDen

Anastasiia S

@Desperate_feme

Janocska

@Janocska

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2488

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2207