Мінімалістично#1

ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ

Пам'ятай собі Небо Я тебе кохаю А більше мені й не треба ¹Все ж таки Фонетично Воно й не те що треба Але все ж таки Територія нашої творчості

2022-10-25 18:41:47

Інші вірші поета

Він зайшов у своє тіло... "...А наостанок собі я запишу..." НОМЕР 8 Моллі, або (...) (частина 1/10 - МІНА)

Інші поети

Black Hole

@Black_Hole

Дмитрий Шов

@DmitryShov

Veronika

@vera_syvorova

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1102

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1422