Демонізація поетичних...
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
Демонізація поетичних, Таких неприємно-архаїчних, Політологічно ситих Віршів для якихось збитих. Місто пахне моїми життями, Місто пахне - і хочеться жить! Змінених так місцями, Щоб когось переплутать, забуть, Хотілося викинуть їх - Стільці непогано з'їдені. Ми повістю жанрів підемо, Дивним списком якихось книг. Дивоцвіт на трубі малює, Як Малевич, квадрати чорні. В пам'ять мені закарбує, Як в пропащу несуться коні.
2022-02-18 20:22:57
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Дана Язовських
Влучно 😍
Відповісти
2022-02-18 20:25:36
1
Інші вірші поета
Майн Кампф Вічне життя (кубики) Ідеалістичне ("...Бо хтось не знає наміри людей...") Так і вони...
Інші поети
anna_vi
@anna_vi
Jubilee Rendon
@JustmeJubilee
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
41
1
1245
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1422