Інтерлюдія перша (або ж променад перший) – Важкі кроки дають нову реальність
Тремтить галявина глибока,
Сіріє чорний перископ.
Неначе кинутий візочок,
Літає спільний первомай.
Картавий сокіл відриває
Чужі до крові акровірш.
Навіщо хтось читає п'єсу,
Якщо її не розуміє?
Незрозумілий, як вино,
Готує він себе до дині.
Сіріє чорний перископ.
Неначе кинутий візочок,
Літає спільний первомай.
Картавий сокіл відриває
Чужі до крові акровірш.
Навіщо хтось читає п'єсу,
Якщо її не розуміє?
Незрозумілий, як вино,
Готує він себе до дині.
Коментарі