Ліхтар
Усюди поспішаючі кудись машини, Море кольорових парасоль, В тумані гір вершини, Мені до вподоби така роль. Не знаю є у мене якісь думки Чи голова пуста, Потрібно відкрити в собі всі замки, Ледь-ледь говорять це мої уста. Я вийду на вулицю без зонта, Відчую дотики дощу, Мене охоплює приємна темрява, До себе я її впущу. Дощ закінчується, і в калюжах Бачу відображення цих темних хмар, Вони напевно теж так сильно тужать, Темряви нема, в житті з'являється ліхтар. ~ tata ~
2020-06-22 14:24:38
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ira Nyshta
😻😻
Відповісти
2020-06-22 14:36:35
1
tata
@Ira Nyshta 🤭😊
Відповісти
2020-06-22 14:47:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1975
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2292