Знойомство з його найкращим другом
Ми зустрілися в школі і нам обом було трохи ніяково. Ян підійшов до мене.
- Давай зустрінемось сьогодні? Хочу познайомити тебе з моїм другом.
- Добре,- погодилась я, хоч хотіла побути тільки з ним.
***
- Тіно!
- Що таке, Бель?
- Ти бачила сьогодні Влада?
- Ніби ні, щось сталось?
- Все добре, просто хвилююсь, що відсутній сьогодні.
- Та все добре з твоїм коханим!
- Тіно! - злісно сказала Бель.
***
- Що ж одягнути цього разу? Може просто джинси і худі? Так і зроблю!
Кеди, де мої білі кеди? Ось вони.
Тіно, спокійно! Не хвилюйся!
Цього разу на Яна чекала я, та не довго.
Як тільки його побачила, то завмерла.
Він йшов з величезним собакою, а я їх ой як боюсь.
- Привіт, це Долар.
- Привіт,- тривожно сказала я і відійшла на крок назад.
- З тобою все добре?
- Звичайно.
- А ти сподобалась Долару! Він дуже чемно себе веде з тобою.
- А..., він кусається?
- Ні, він дуже добрий.
- Але ж може?
- Я ж з тобою!
Я почуваюсь такою напруженою, боюсь навіть дихати біля собаки. Як ж мені йому сказати, що не можу спокійно й дихнути. Та він напевно помітив це.
- Може я відведу Долара назад?
- Та ні, він дуже милий.
- Спробуй його погладити!
- Я..., іншим разом.
- Дай мені свою руку!
Він ніжно взяв руку та допоміг мені торкнутися собаки.
Мені вже не так страшно.
- Ти йому дуже до вподоби, таким радісним він давно не був!
- Справді?
- Так, глянь як махає хвостиком!- усміхаючись сказав Ян.
- Тобі вже краще?
- Так!- я теж йому усміхнулась.
Це перший випадок, коли я дійсно поладила з собакою. Я навіть підгодовувала його попкорном, на що злився Ян, бо Долар з'їв більше ніж я.
Не все так погано, ми зблизилися.
- Давай зустрінемось сьогодні? Хочу познайомити тебе з моїм другом.
- Добре,- погодилась я, хоч хотіла побути тільки з ним.
***
- Тіно!
- Що таке, Бель?
- Ти бачила сьогодні Влада?
- Ніби ні, щось сталось?
- Все добре, просто хвилююсь, що відсутній сьогодні.
- Та все добре з твоїм коханим!
- Тіно! - злісно сказала Бель.
***
- Що ж одягнути цього разу? Може просто джинси і худі? Так і зроблю!
Кеди, де мої білі кеди? Ось вони.
Тіно, спокійно! Не хвилюйся!
Цього разу на Яна чекала я, та не довго.
Як тільки його побачила, то завмерла.
Він йшов з величезним собакою, а я їх ой як боюсь.
- Привіт, це Долар.
- Привіт,- тривожно сказала я і відійшла на крок назад.
- З тобою все добре?
- Звичайно.
- А ти сподобалась Долару! Він дуже чемно себе веде з тобою.
- А..., він кусається?
- Ні, він дуже добрий.
- Але ж може?
- Я ж з тобою!
Я почуваюсь такою напруженою, боюсь навіть дихати біля собаки. Як ж мені йому сказати, що не можу спокійно й дихнути. Та він напевно помітив це.
- Може я відведу Долара назад?
- Та ні, він дуже милий.
- Спробуй його погладити!
- Я..., іншим разом.
- Дай мені свою руку!
Він ніжно взяв руку та допоміг мені торкнутися собаки.
Мені вже не так страшно.
- Ти йому дуже до вподоби, таким радісним він давно не був!
- Справді?
- Так, глянь як махає хвостиком!- усміхаючись сказав Ян.
- Тобі вже краще?
- Так!- я теж йому усміхнулась.
Це перший випадок, коли я дійсно поладила з собакою. Я навіть підгодовувала його попкорном, на що злився Ян, бо Долар з'їв більше ніж я.
Не все так погано, ми зблизилися.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Знойомство з його найкращим другом
Дуже інтересно, чекаю нову главу 😍👏
Відповісти
2020-06-26 21:00:33
1