Перша зустріч
- Мені боляче.
- Ти ж не думаєш, що так просто позбудешся нас?
Так починається кожен день мого життя в школі. Я не хочу говорити про це своїй мамі, їй й так важко через труднощі в сім'ї. Ми переїхали нещодавно, батьки розлучились, тато зрадив мамі. Я боюся, що їй стане гірше через мої проблеми.
Мене не люблять, тому що новенька і не можу за себе постояти. Еліта нашого класу часто знущається наді мною, а мені залишається терпіти.
Місяць тому я почала навчатись різним бойовим мистецтвам, щоб зібратись і дати опір цим стервам.
Я зовсім забула познайомитись з вами... Мене звати Тіна і мені 16. Зазвичай я радісна і рада допомогти усім.
***
- Ти принесла нам щось смачне?
- Ой, як мені шкода, я забула,- впевнено сказала я, - з мене досить...
Вони почали мене гамселити, а я в свою чергу скористалася своїми знаннями з тхеквондо та добряче відкинула одну з них ногою на метрів п'ять.
Я чую оплески, та це не в моїй голові, я дійсно їх чую.
Позаду мене стояв високий парубок з темним кучерявим волоссям та карими очима. Він підійшов ближче та швидко відігнав всіх.
- Мене звати Ян, а тебе?
- Тіна,- неголосно сказала я.
- Гарне ім'я, і ти теж ,- з посмішкою заявив Ян.
Мені було дуже ніяково і лице залилось рум'янцем.
- З цього моменту я теж буду тебе захищати! Я новенький в твоїй школі, буду навчатись в 11-Б.
- Це мій клас...
- Тоді ти під надійним крилом!
- Ти ж не думаєш, що так просто позбудешся нас?
Так починається кожен день мого життя в школі. Я не хочу говорити про це своїй мамі, їй й так важко через труднощі в сім'ї. Ми переїхали нещодавно, батьки розлучились, тато зрадив мамі. Я боюся, що їй стане гірше через мої проблеми.
Мене не люблять, тому що новенька і не можу за себе постояти. Еліта нашого класу часто знущається наді мною, а мені залишається терпіти.
Місяць тому я почала навчатись різним бойовим мистецтвам, щоб зібратись і дати опір цим стервам.
Я зовсім забула познайомитись з вами... Мене звати Тіна і мені 16. Зазвичай я радісна і рада допомогти усім.
***
- Ти принесла нам щось смачне?
- Ой, як мені шкода, я забула,- впевнено сказала я, - з мене досить...
Вони почали мене гамселити, а я в свою чергу скористалася своїми знаннями з тхеквондо та добряче відкинула одну з них ногою на метрів п'ять.
Я чую оплески, та це не в моїй голові, я дійсно їх чую.
Позаду мене стояв високий парубок з темним кучерявим волоссям та карими очима. Він підійшов ближче та швидко відігнав всіх.
- Мене звати Ян, а тебе?
- Тіна,- неголосно сказала я.
- Гарне ім'я, і ти теж ,- з посмішкою заявив Ян.
Мені було дуже ніяково і лице залилось рум'янцем.
- З цього моменту я теж буду тебе захищати! Я новенький в твоїй школі, буду навчатись в 11-Б.
- Це мій клас...
- Тоді ти під надійним крилом!
Коментарі