Розділ 11. Він не може бути моїм ворогом
Розділ 11. «Він не може бути моїм ворогом»
Прийшла весна. Минув місяць після виписки Єви. Дівчина нарешті наважилася написати Джеймсу на пошту. Вона написала йому, ніби хоче влаштуватися на роботу в його фірмі. «Співбесіду» назначили в Olean`s Café. Виявилося, що у Джеймса справи в Таллахассі. Сьогодні вона все розповість Ендрю! Точніше, Ніка розповість!
Погода була прекрасна. Але не всім вона додавала хорошого настрою. Марія і Єва вмовили Ніку прийти. Вони сиділи в залі очікування Таллахасського аеропорту.
Не потрібно було… Я б сама розповіла… Тим більше… - пробурмотіла Ніка.
Мамо? – здивувався він і повернувся до Єви. – Це з вами я домовлявся про зустріч?
Що це означає? – обурився чоловік. – Мамо, поясни, що тут відбувається!
Єво? – Марія схопила сестру за лікоть. – Все добре? Може води?
Схвильована Ніка підскочила до дівчат і протягнула доньці пляшку з водою. Єва заперечно похитала головою і сіла на лавку.
Я викличу швидку! – озвався Джеймс.
◊ ◊ ◊
Нарешті вони дісталися дому. Щойно вони підійшли до дверей, Ніка позадкувала.
Дівчата, ви впевнені, що він має знати?
Ніко, що відбувається?
Та замість мачухи відповіла Єва:
Знайомся, тату, це моя рідна сестра - Марія! А це твій пасинок – Джеймс!
Діти вийдіть… - пробурмотіла Ніка.
◊ ◊ ◊
То виходить це ваш батько мені таку свиню підклав! – Джеймс уже говорив, не соромлячись.
Синку, ходімо. Поселимося в готелі.
Мені здається я трохи перегнула палицю… - пробурмотіла Єва.
Єво!!! – кричав Майкл, розштовхуючи людей у натовпі.
Сестри саме підіймалися на літак. Вони зібралися повернутися на Батьківщину. Єва повернулася і побачила хлопця, який голосно вигукував її ім`я і штовхав людей. Залишивши валізу на сходах, вона побігла йому на зустріч.
Майкле! – дівчина опинилася в його обіймах.
Літнє сонце зігрівало людей, та серце Єви покрилося міцною кригою. Вона не знала, що робитиме, що буде з нею далі. Саме ця невідомість її лякала.
Гей! Ластівки! – почули вони голос Марії. – Єво! Нам пора!
Прийшла весна. Минув місяць після виписки Єви. Дівчина нарешті наважилася написати Джеймсу на пошту. Вона написала йому, ніби хоче влаштуватися на роботу в його фірмі. «Співбесіду» назначили в Olean`s Café. Виявилося, що у Джеймса справи в Таллахассі. Сьогодні вона все розповість Ендрю! Точніше, Ніка розповість!
Погода була прекрасна. Але не всім вона додавала хорошого настрою. Марія і Єва вмовили Ніку прийти. Вони сиділи в залі очікування Таллахасського аеропорту.
Не потрібно було… Я б сама розповіла… Тим більше… - пробурмотіла Ніка.
- Я б на вашому місці мовчала, місіс Морган! – вигукнула Маша.
- Йде! – озвалася Єва і мачуха повільно піднялася з місця.
Мамо? – здивувався він і повернувся до Єви. – Це з вами я домовлявся про зустріч?
- Так… - дівчина запнулася. – Річ у тім, що я не збираюся влаштовуватися до вас на роботу… Просто… Знайомтеся це моя сестра… Марія Сошенко. Я думаю, це ім`я вам знайоме.
Що це означає? – обурився чоловік. – Мамо, поясни, що тут відбувається!
- Сину, я… Ти повинен піти з нами…
- Досить уже! – вигукнула Єва. – Я негайно телефоную батькові!
Єво? – Марія схопила сестру за лікоть. – Все добре? Може води?
Схвильована Ніка підскочила до дівчат і протягнула доньці пляшку з водою. Єва заперечно похитала головою і сіла на лавку.
Я викличу швидку! – озвався Джеймс.
- Ні! – крикнула дівчина і різко схопилася за голову. – Мені… мені вже краще…
◊ ◊ ◊
Нарешті вони дісталися дому. Щойно вони підійшли до дверей, Ніка позадкувала.
Дівчата, ви впевнені, що він має знати?
- Абсолютно. – відповіла Єва і штовхнула двері.
Ніко, що відбувається?
Та замість мачухи відповіла Єва:
Знайомся, тату, це моя рідна сестра - Марія! А це твій пасинок – Джеймс!
- Е… Що це означає?
- Ну як тобі сказати… - театрально висловилася дівчина і багатозначно глянула на Ніку. – О! Нехай тобі краще мама розкаже!
Діти вийдіть… - пробурмотіла Ніка.
◊ ◊ ◊
То виходить це ваш батько мені таку свиню підклав! – Джеймс уже говорив, не соромлячись.
- Зараз не про це… - нарешті озвалася Марія.
- Ти взагалі розумієш, що зробила твоя мати? Вона зруйнувала нашу сім`ю! – обурилася Єва.
- Що їй до вашої сім`ї! – розсердився чоловік. – Вона захищала мене, свого сина!
Синку, ходімо. Поселимося в готелі.
- Що сталося? – раптом Єві стало дуже шкода мачуху.
- Ендрю не пробачив… Він… Ми розлучаємося…
Мені здається я трохи перегнула палицю… - пробурмотіла Єва.
- За будь-який злочин треба нести покарання. Це ще добре, що містер Морган не подав заяву до суду. – відповіла Марія. - Але... Цей Джеймс…
- Що Джеймс?
- Розумієш… Він не може бути моїм ворогом…
- Чому? Ти що, закохалася? – захіхікала Єва.
- Дуже смішно!
Єво!!! – кричав Майкл, розштовхуючи людей у натовпі.
Сестри саме підіймалися на літак. Вони зібралися повернутися на Батьківщину. Єва повернулася і побачила хлопця, який голосно вигукував її ім`я і штовхав людей. Залишивши валізу на сходах, вона побігла йому на зустріч.
Майкле! – дівчина опинилася в його обіймах.
- Невже ти полетиш? – розчаровано мовив Майкл.
- Пробач… Я мушу… - з її очей потекли сльози. – Так сталося.
- Я сумуватиму… Ти… ти пиши мені… - пробурмотів хлопець.
- Так, я писатиму. Щодня.
Літнє сонце зігрівало людей, та серце Єви покрилося міцною кригою. Вона не знала, що робитиме, що буде з нею далі. Саме ця невідомість її лякала.
Гей! Ластівки! – почули вони голос Марії. – Єво! Нам пора!
- Зараз йду! – відповіла Єва, відірвавшись від Майкла. – Пробач, мені потрібно йти…
- Чекай! – хлопець схопив її за лікоть. – Я хочу, щоб ти знала… Я люблю тебе…
- І я тебе дуже люблю… - прошепотіла вона і, поцілувавши його в щоку, поспішила в літак.
Коментарі