Історія Б
Дерево на фоні неба Стіна на фоні неба Моя свідомість малює картини Психіка тихо Сиди вдома. Історія Бога писалася вчора. Мені невідома. А тобі тим більше, бо ти ніколи не знала його. Історія Бога, писалася вчора. Чорними літерами на білому просторі. Старими апостолами на безлюдному острові. Без променів сонця, у відвертій, оголеній, не пораненій області. Історія Бога писалася вчора, а сьогодні ти тільки дізналась про нього. Прочитала на камені, незнайомою мовою надпис. і намалювала портрет на якому зображений Автор. І серед пустоти він знайшов силу, щоб створити Щось, і через мільярди років, це Щось стало людиною. Минуло тільки мільйон років, а пустота вже повертається
2018-01-06 03:22:13
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3365
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5492