Мабуть пора...
Твоя NATALI
Я волю істинну відчула, На мить себе я позабула. Розум на автоматі- Disconnect! І все життя цього боялася, Вночі від цього утікала. Думкам мовчати наказала, Я так себе цим потішала. Я зараз дивлюся на себе, Що все намарно, воно прийшло Ще й не само, а друзів привело, А й поготів давно пора уже почати, Сторінку уперед гортати. Забути "до" пізнати "після". Невже судилося кохати? Мабуть пора уже почати!
27.01.2021
3
0
Інші вірші поета
Забулося все... Музика Не вернути... Ще не моя...
Інші поети
ANNA
@anna_semenenko
alia gala
@galaalia
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1906
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1220