Навчи мене
Стефанія Судомора
Навчи мене із вірою іти вперед, І кожен крок свій розуміти. Життя з тобою,то солодкий мед, Та я, не навчена по справжньому любити. Навчи мене у спокої – творити, На повну, віддаватися життю. Ти не метелик,щоб тебе ловити, Ти перша пчілка у весняному саду.
2021-08-11 11:18:52
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дарина Дорогань
Це щось неймовірне 😍💫
Відповісти
2021-08-11 11:43:23
1
Стефанія Судомора
@Дарина Дорогань дякую)
Відповісти
2021-08-11 11:45:02
Подобається
Інші вірші поета
Танцювати б з тобою не оживу осінь 11.22
Інші поети
Katkyn
@ktmeni
Serg Leon
@Serg_Leon
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3345
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2103