Марення
Вечірнє сонце. Ноги босі. Бузок так ніжно вплівся у волосся Вони шукали щастя на дорозі Або в траві, що дядько косить Ніс в морозиві й солодкі губи... Колись її точно малювали із натури, А він був наче молодий Ді Капріо. Той, що той самий Джейк, із Титаніку. Вона сміється йому в очі, Малюючи руками хмари. Його думки знову чисті й хороші... Та жаль, що це лише уява Та жаль, що більш не буде так, як було. Що вже весна не зацвіте отим бузком, І з нею все уже минуло. Або, можливо, нічого й не було...
2021-05-31 19:27:04
2
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17490
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2543