Марення
stasijjka
Вечірнє сонце. Ноги босі. Бузок так ніжно вплівся у волосся Вони шукали щастя на дорозі Або в траві, що дядько косить Ніс в морозиві й солодкі губи... Колись її точно малювали із натури, А він був наче молодий Ді Капріо. Той, що той самий Джейк, із Титаніку. Вона сміється йому в очі, Малюючи руками хмари. Його думки знову чисті й хороші... Та жаль, що це лише уява Та жаль, що більш не буде так, як було. Що вже весна не зацвіте отим бузком, І з нею все уже минуло. Або, можливо, нічого й не було...
2021-05-31 19:27:04
2
0
Інші вірші поета
Наш початок... Ще вчора твоя... Сумую за тобою Твої відмінності мене так притягають...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2399
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545