_________
Софія Гладковська
Забыв о звездной красоте Смотрим мы на феерверки Где-то там, на высоте Звезды все для нас померкли. Милионы искор освещают этот миг Один всего лишь миг из жизни А звезды вечно светят нам Так почему же, мы забыв о вечности Любуемся мгновеньем? И что для нас дороже То что будет вечность, Или все-же миг дороже?
2021-10-11 16:43:27
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Роман Тихий
Хорошо написано. Мелкие огрехи в рифме и ритмике просто затмеваются смыслом заложенным в словах. Мне понравилось. Спасибо.
Відповісти
2021-10-24 20:45:34
Подобається
Софія Гладковська
@Роман Тихий Дякую за критику)
Відповісти
2021-10-24 20:47:17
Подобається
Роман Тихий
@Софія Гладковська В этом стихе содержание важнее формы.
Відповісти
2021-10-24 20:55:18
Подобається
Інші вірші поета
Діду... Прогулянка Вечір Вічність
Інші поети
Eva Bush
@Eva_Bush_
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3994
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4965