cон
Софія Гладковська
Я заплющую очі І мені ввижаються жахи Сняться загиблих людей переживанння і страхи Через що їм вдалося пройти Їх біль і голод і смерті Двадцяте століття наповнене горем І наше,і війною та болем Божевілля в думках І розпач в серцях... Проснулась. Сусіди слухают шансон Невже це лиш сон?
2024-06-10 08:28:15
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lady K.I.M
Дуже гарно 😍😍 ( буду дуже рада якщо прочитаєш мої вірші)
Відповісти
2024-06-14 11:26:07
Подобається
Інші вірші поета
Назва Війна... ___ Небуття
Інші поети
aadee2
@aadee2
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2480
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5092