Що кажу, не відаю
Марія Відьма Дергача
Торкнулася. Пропало. Сонце засяяло, Розтануло. Дивилася, Не бачила. Побачила. Зникло. Не бачила, Розсипалося. На пісок, На пісок. Колишньою була, Змирилася. Ми з тобою, ти і я Постаріли. Реальність Розплавилась. Дроти обпалені. Що кажу, Не відаю. Казки, Давно розказані. Пісні, Проспівані. Що кажу, Не відаю. Можливо, я колись, Саму Себе провідаю.
2020-10-12 18:28:52
3
0
Інші вірші поета
Я одна Малюнок Збережи мене Туманні вулички
Інші поети
Muzalevski
@Muzalevski
VéGá _S.ST._
@VeGa_SST_
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3674
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2217