Немає визначених ролей
Немає визначених ролей, Нема запланованих цілей. Коли серед сотень очей, Ти шукаєш єдину причину. І нема ні регалій, ні чину. Лишився один тільки Шлях. Загублений, зляканий, вбитий. Ці слова всі застигли в віках. Ти шукаєш один промінь Світла в незвичних речах. Немає визначених ролей, Нема запланованих цілей. Коли серед сотень очей, Ти шукаєш єдину причину. Причину, чому ти живеш? Чому прокидаєшся зранку? Так страшно питати себе: Чи прокинуся я на світанку? Коли тебе рве на шматки, від старого душевного болю. І ти знову питаєш себе: Коли вже нарешті я заспокоюсь? Причину шукаєш щодня, І вперто її не знаходиш. Насправді ж причина одна, Себе ти сама без кінця безвихідно з розуму зводиш.
2020-11-19 19:20:28
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вероника Рубин
Читала внимательно, столько хороших строк, особенно мне понравился, конец стиха. Запали именно эти красивые строки 👏👍
Відповісти
2020-11-19 19:35:47
1
Марія Відьма Дергача
спасибо огромное)
Відповісти
2020-11-20 06:30:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1650
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2435