Після
Коли я помру,  то стану вітром. Я буду хитати гілля дерев.  Коли я помру, я стану квітом, Буду втіхою для очей. Коли я помру, буду ароматом. Ароматом трав, квіток, думок... Всі будуть згадувати і казати: "Вона любила пускати в очі димок". Моє тіло згорить великій печі, Розплавить його полум'я. Залишки тіла розвіють вночі, Не буде над могилою страждати сім'я... Я хочу зникнути. Залишити все і піти... Не залишити й спогадів..
2020-01-05 21:48:08
7
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1756
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1460