Erklähr mir.
Erklähr mir wie fallen die Blätter, wie riechen besehligend Blumen, wie schön ist das ruhige Wetter, wenn fährst du zusammen ins Grüne. Erklähr mir wie scheinen die Sterne, am Himmel ziehen die Wolken, wie langsam verschwindet die Ferne. und blickt sagenhaft Regenbogen. Erklähr mir was noch ich nicht sage- und mehr ,was noch uns geblieben? Und ich bloss nicht in der Lage- erklähren was ist das Gefühl-diese Liebe.
2021-09-23 19:27:38
4
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Sergei Germanchuk
Скажи мне как падают листья, как пахнут цветы,как прекрасна погода когда мы вместе едем на природу. Расскажи мне как сияют звезды движутся облака по небу. как исчезает даль и выглядит сказочная радуга .Скажи мне, что я ещё забыл сказать и что нам ещё осталось .А я просто не могу рассказать какое это чувство любовь! (Google Translation)
Відповісти
2021-09-24 04:19:00
1
Sergei Germanchuk
@Тианна Ридак ,Скажи мне как падают листья, как пахнут цветы и так далее. ... А я просто не могу объяснить это чувство-любовь!
Відповісти
2021-09-24 04:26:06
Подобається
Тианна Ридак
@Sergei Germanchuk Спасибо 👍🙏
Відповісти
2021-09-24 05:16:35
1
Інші поети
Ульяна
@yulianna_bakulina
Сонета
@Shpitalmann
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3214
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4625