Вірші
Всі
Сердечні крила
Мені здається, моє сердце зіткане з ниток
Білих та чорних, як світло та пітьма
Та ніби кількість їхня - сотні тисяч
Й переплітаються неначе сумні строфи життя
- Ну що ти за дурниці кажеш, любо, які нитки, які сердця?
- Невже не відчуваєш цю напругу, мов струни граються, спіймавши на живця?
Чому тепер твоя душа гниліша, ніж мертва дичина серед степів?
Ти зрозумій мене, хоч на хвилину, я прошу, але ти хрипів, шипів й терпів..
Тепер у мого сердця два крила - вони різняться між собою дико
Що зліва - жовте, що справа - темно-синє..
Ну ж бо, покажи свою нахабну пику!
- Чи не багато кажеш, мила? Ти мариш, у сердець немає крил..
Чому я не маю гадки, з яких причин, вже кожну ніч у снах з'являється ворожий тил?
- Я бачу, твоє сердце має.. руки, в яких тримає два меча, один зі сталі, інший з срібла
- І знову мариш - ось твої пігулки, 2 рази на ніч вживати, знову забула, рідна?
- Чому тепер у мого сердця крил нема? І знову плечі голі, і знову в крові..
- Кохана, лягай вже спати, я обіцяю, ввечері зіткаю тобі крила нові
Не треба більше крил, ниток та струн
Нині, хочу бути завжди вільна
Тобі дарую свій жертовний сум
Я розумію, що не божевільна.
09.12.2023
0
0
88
Образ
дивились на мене ті очі
що з розуму зводять усіх
сердця палають дівочі
повні хтивих утіх
дивились на мене ті уста
солодкі немов бузина
молюся за них до христа
цілували би їх засина
палали рожеві ті щічки
неначе пістрявії мальви
поставлю над ліжком свічки
щоб не забути яскраві барви
піднімали ті сильнії руки
тяжкий хрест грішного життя
чи спокутуєш всі свої муки?
чи прийде колись каяття?
ходили ті мужнії ноги
не бачачи кінця і краю
коли серце картають тривоги
чи потрібно сказати "кохаю"?
цей образ навічно зі мною
в душі він моїй, і в моїх думках
чи буду я знову сумною?
чи викарбують мене на хрестах?
09.02.2023
1
0
132
Дева Мария
руки в крови - в крови все лицо
торчит с ладони лезвие бритвы
смотрит в ладонь - на ладони кольцо
язык скретился в немой молитве
будь проклят тот сон который во сне
видела всегда, когда я засыпаю
закрою глаза - окажусь в тишине
чего я там жду? чего избегаю?
молятся губы - плачут глаза
смотрю на икону Девы Марии
разве слышать постоянно чужие голоса
это первый признак шизофрении?
между ладошек лезвие - руки в крови
истерично себе шепчу-повторяю:
"на смерть меня прошу благослови"
услышала я в ответ: "благословляю"
28.11.22
1
0
110
