Спудеям
Ми гордо йдем у світлу далечінь, По тропах тих старих учінь, Що нам залишились від предків. Коріння знань давно уже з'явилось, І розбуянилось по всій землі, По ній ходили Арістотель і Сократ, Платон, а з ним і Гіппократ, Під деревом ось тим, сидів Ньютон, І про майбутні плани думав Вашингтон, На ясні зорі угорі Коперник-мрійник Зачаровано дивився. Сковорода, мандруючи по світу, мудре слово книги мовив, Болонія приймала вже не перших богословів, О, юний учню, ти отримав шанс великий, Стоять на цій землі, котра колись і не вертілась, Не знала чисел, алфавіту, Манер та правил світу, Та все ж, знайшлися ті, хто запустив двигун прозрінь, Хто зміг створити ту, омріяну освіту, Котра веде у світлу далечінь.
2019-02-20 20:11:36
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nala
Красиво 👍
Відповісти
2019-03-21 14:09:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3828
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2527