Вірші
Загублені
Пташечко моя,
Ти піднялась надто високо,
Там, де ніхто тебе не чекав.
Пташечко моя,
Ти падаєш у низ,
Бо піднімалась надто довго,
А тепер вогонь, перетворює тврї крила в попел,
Пташко моя.
Ти все ще сильна!
Я все ще вірю в тебе!
Що зможеж віднайти всі сили у собі.
Ти була так близько до мрії,
І не знала, що вона погубить тебе.
Ти ж не знала, що обірвуться всі мости,
Ти ж тільки десь в книжках читала,
Що життя-випробування, і вірити потрібно всім,
Ти тільки у книжках читала, що щастя існує, що кохання спасе людей, тільки скількох згубила довіра, ніхто написати не зміг.
5
4
447
Прихований страх реальності
Прихований страх реальності,
В мені живе,
Я знаходжу виправдання всьому,
Шукаю поясення,
Кожному слову,
Щоб тільки переконати себе,
Що все це обман,
Правди нема.
9
2
512
Видумане ставало реальне
Видумувала історії,
Щоб позавидували всі,
Говорила "я щаслива"
Коли смуток висів на лиці.
Жила в фантазіях своїх,
Щоб тільки приховати правду й біль.
І вірити хотіла в чудо,
Та не змогла,
Ламалася фантазія моя.
4
0
344
Живий труп
Я-лиш тільки оболочка,
Без душі
Без почуттів
Без турботи і любові,
В мені живе,
Лиш тільки пустота гріхів.
Я ходжу наче зомбі в темноті,
Не бачу усього реального,
Живу лиш в снах своїх.
Вигадую історії,
І в них наівно вірю
Роблю боляче людям,
Не розуміючи,
Втрачаю їх.
Я, як труп,
Але живий,
Ходяча проблема,
Кістки просвічуються всі.
Душі нема,
Хвороба є,
Я мертва,
І цьому виправдень нема.
5
1
427
