3

Руслана Семенюк

Мені її не хотілось фізично. Ні, насправді, вона була дуже привабливою Чарівною, казковою, для мене аж надто незвичною, Але разом з тим небезпечно лукавою Я її хотів очима. Їсти, пити Робити усе, чого лише самому захочеться Допоки поглядом буде ножі всі гострити Як демон, який в середИні тихенько шепочеться Я хотів відчувати її руки, шкіру і погляд, Який був зациклений лише на мені Стояла завжди на своєму. Топила за дивний світогляд Писала поеми про мене, але чомусь завжди сумні Я хотів відчувати її аромат парфумів, Хоча єдине, що мене взмозі звести з розуму - тіло Аромат тіла у неї найкращий. Без усіляких контекстів й задумів В моїх очах зАвжди буде кращим те, що в її незворотньо згоріло

2023-01-15 16:17:30

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1927

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1251