Одинокий человек
Kev Mørklain
Все, что снится Отражается, мутнится. Все, кто рядом, убегают, пряча лица. За тенью масок плавают мои грехи, а бледные, уставшие губы шепчут: "Помоги!". Друзья меняют лица: Они теперь знакомые! Наши белые птицы Окрасили крылья в черные. Дождь идет. И ночью, впадая в забвение Я вижу бледное своей души привидение. Я глухо кричу, Но серые лица Думают, шутит. Думают, снится. В сыром переулке Есть домик один, Он тусклый и черный, Построен из льдин. Одинокий человек Сидит у окна. Он смотрит на мир, Отходя ото сна.
2018-07-18 17:37:09
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Юлия Меер
В ваших стихах есть хорошый смысл, но есть проблемы с рифмой она либо 2 порядка либо ее нет поработайте над этим. А вообще хочу сказать что проза у вас выходит лучше
Відповісти
2018-07-24 22:28:14
1
Kev Mørklain
@Юлия Меер спасибо за то, что указали недостатки. обязательно постараюсь уделить этому внимание.
Відповісти
2018-07-24 22:51:04
Подобається
Юлия Меер
@Kev Mørklain не за что, спасибо что адекватно относитесь к критике)
Відповісти
2018-07-24 22:56:56
Подобається
Інші вірші поета
I can't pretend Прикоснусь и не забуду Broken Близко
Інші поети
alvahmara
@alvahmara
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3287
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6241