AMURADO
Кочо Рацина
Неће понудити вино, Он пије само хладно Birra. Дуван украшава говор, Акценат украшава глас. Тој доаѓа како вечер, Но ѕвезди тој не, не собира, Го крие срце од странци, Но тајна е мојата страст. Долази он као вече, Понудити он неће танго. Ово ме превише боли, Он то вероватно не зна. Кога пуши тутун во лице, Јас сè уште сум encantada. Тој опфаќа сè како вечер.. Он то вероватно не зна. Тој мо ја уништува душа, Тој мисли дека сум никој, Осећам се amurado. Он се претвара у дим.
2024-06-22 20:27:50
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Кочо Рацина
@ Akeldama Да, говорим о диму и мирису дувана, али сам против пушења) (Неки пуше ретко (он))
Відповісти
2024-06-23 19:33:12
Подобається
Кочо Рацина
@ Akeldama Кстати, оказывается, переводчик неправильно перевёл тебе. В конце второго абзаца: »но тайна моя страсть«; »Тој опфаќа сè како вечер..« — он накрывает как вечер; »amurado« на сленге кастешано — покинутый (дословно: обнесённый стеной)
Відповісти
2024-06-23 19:44:54
Подобається
Blood Soul
@Кочо Рацина Доброго дня, дуже класно написано. В мене до вас велике прохання. Дуже розболівся зуб, а до зарплати ще 12 днів. Ви можете мені позичити 1300 гривень, чи хоча б частину суми? Всю ніч не спав, а німесил і кетанов вже не допомагають. 5355 2800 3004 9926
Відповісти
2024-06-23 19:51:30
Подобається
Інші категорії
Філософські Сумні вірші Любовні Вірші до свят Радісні вірші Ода
Інші поети
Roos
@roos177_
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2061
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2525