Вірші
кому послання
о дорогий поет
не ухиляйся
слова - ножі
заколотий на смерть привид
прислухайся не думаючи
у поетичному забутті нехай шукають убивць
пиши з порожніми намірами
шукай очі без сенсу
це прискорить час
це сповільнить світанок
наповни брехнею щоденники заздрісників
1
0
170
не турбувати
Вірш, не вимушений обіймами порожнечі,
Бракує душі та правди, реверсивний простір.
Якщо слова позбавлені сенсу, ціль вірна,
Тоді тримайте ручку, дайте дверям відпочити.
1
0
131
Розплутати мережива споглядальної думки про тебе і піти спати
задушливою начинкою ночі
що насувається в тілах
прозорістю плоті
що примикає до змоклих ребер
старомодно відхилити до відома серце кровоточить іскрами тебе я піднімаю невпинно в падінні через оглядовий майданчик життя рулить кермо деталей несправних я
відбиваючи ритм фатальності молотком деревини цінної породи петлі невгамовного часу задуха трипового з'єднання недоступності понад стелі прискорення віри множник без ікса про нелюбов до трупів щастя
аборти душі звивалися в клітинах в тобі порядок влаштував серед гуркоту серця в слідах тих
що входять
тебе я впускаю з чорних ходів у нестямі відкритий завжди один на двох беззастібний замок
пурхаючий входами виходів застряглих ключів
7
0
175
