pavés citadins

lys

dis-moi, pourquoi la réalité n'a plus de goût ? ai-je un problème, dans ma tête, qui luit ? celui, dans la nuit, la pluie coulant sur les pavés citadins de mes joues. mon démon s'amuse, il a trouvé le disjoncteur alors la ville est plongée dans le noir les scénarios sont projetés sur l'écran du cinéma, je dis j'ai peur mais on ne veut plus m'écouter, il se fait trop tard. de toutes façons, c'était ce que tu désirais ? toucher la solitude du bout du doigt ? tu sais bien que personne d'autre que toi le mériterais alors souffre, silencieuse, ne te débats-pas. tu luttes mais ça ne sert tu es dans mes filets depuis longtemps alors cesses de t'enfuir, restes entre mes serres laisse donc le vide habiter ton cœur lancinant. je sais que tu sais que je ne contrôle pas ; mes yeux te regardent partir me laissant seule sur notre place pavée ravalant le vin de mes larmes, labyrinthique une autre journée vient de commencer. mes larmes m'empêchent de tenir mes armes fragilité, mégarde mais je t'aime alors je sème quelques graines elles fleuriront, promis tu vas retrouver celle que je suis je vais faire des efforts, aimer la vie pour toi. - lys, 28 septembre 2022.

2022-09-29 17:43:30

6

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

lys

@KAYSEE si tu as besoin d'en parler n'hésites pas viens en privé, ça fait longtemps ^^ merci beaucoup... j'ai assez peu écrit depuis des mois mais j'essaie de m'y remettre

Відповісти

2022-09-29 17:50:13

1

KAYSEE

@lys Merci beaucoup !! Je suis pareil que toi mais le retour de Surgebook me remotive !!

Відповісти

2022-09-29 17:51:07

1

lys

@KAYSEE oui !

Відповісти

2022-09-29 18:23:09

1

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

68

6

17171

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1848