Pauvre, pauvre de toi

lys

Ma chérie, pauvre de paroles Le chant/champs que l'on survole Lune où naissent les reflets Jours où sombrent les traits Ma feuille jaunie tombe Dans les eaux sur ma tombe L'encre échauffée s'écoule Perdue dans la foule Je te déteste comme je t'aime Car on récolte ce que l'on sème Pauvre, pauvre de toi Pauvre, pauvre l'on se côtoie Mais tout à changé ! Tout s'est éteint après l'apogée Le sentiment est faux Ton cœur pique mes défauts Tu fais semblant de ne pas les voir Tu n'as jamais voulu y croire Mais c'est parce que tu ne connais Tu clonais Des promesses affranchies Qui avaient déjà défraîchi Tu n'existes plus Tu n'as jamais compris mes sous-entendus Je sais bien que ça finira mal Toi fantôme automnal Tu n'as jamais connu la souffrance Tu n'as jamais appris la confiance Des choses, Ô combien m'en caches-tu ? Je suis celle que tu as abattue Tu es si pauvre Je suis un fauve Je mords les cœurs Parsème les erreurs Et j'espère Pouvoir enfin rendre quelqu'un fier Quelqu'un.e pauvre, pauvre d'argent Quelqu'un.e riche, riche en encouragements Si seulement je le mérite Allez-y, brisez mes espérances utopiques Vas-y, chérie, appauvri-toi Détruis-moi. Je ne flanchirais pas. Pas avant toi. *** Cocodignou, 9 juillet 2021 Je ne pense plus du tout ce que j'ai écrit. (Photo en fond de moi)

2021-07-19 15:58:17

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

KAYSEE

C'est si beau Et la photo djqkizj

Відповісти

2021-07-20 11:19:27

1

lys

@KAYSEE merciii

Відповісти

2021-07-21 11:55:06

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1874

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1672