Pauvre, pauvre de toi
lys
Ma chérie, pauvre de paroles Le chant/champs que l'on survole Lune où naissent les reflets Jours où sombrent les traits Ma feuille jaunie tombe Dans les eaux sur ma tombe L'encre échauffée s'écoule Perdue dans la foule Je te déteste comme je t'aime Car on récolte ce que l'on sème Pauvre, pauvre de toi Pauvre, pauvre l'on se côtoie Mais tout à changé ! Tout s'est éteint après l'apogée Le sentiment est faux Ton cœur pique mes défauts Tu fais semblant de ne pas les voir Tu n'as jamais voulu y croire Mais c'est parce que tu ne connais Tu clonais Des promesses affranchies Qui avaient déjà défraîchi Tu n'existes plus Tu n'as jamais compris mes sous-entendus Je sais bien que ça finira mal Toi fantôme automnal Tu n'as jamais connu la souffrance Tu n'as jamais appris la confiance Des choses, Ô combien m'en caches-tu ? Je suis celle que tu as abattue Tu es si pauvre Je suis un fauve Je mords les cœurs Parsème les erreurs Et j'espère Pouvoir enfin rendre quelqu'un fier Quelqu'un.e pauvre, pauvre d'argent Quelqu'un.e riche, riche en encouragements Si seulement je le mérite Allez-y, brisez mes espérances utopiques Vas-y, chérie, appauvri-toi Détruis-moi. Je ne flanchirais pas. Pas avant toi. *** Cocodignou, 9 juillet 2021 Je ne pense plus du tout ce que j'ai écrit. (Photo en fond de moi)
19.07.2021
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
C'est si beau Et la photo djqkizj
Відповісти
20.07.2021, 11:19
1
lys
@KAYSEE merciii
Відповісти
21.07.2021, 11:55
1
Інші вірші поета
Roses (translation) Prendre la fuite Tu ne me connais pas Citation
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Naiba NSDN
@nako1982
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4002
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1739