Le ciel est blanc

lys

Le ciel est blanc Blanc de paix Blanc de ma maman Blanc de méfaits Ô, si tu savais Combien ce vide est mauvais Ô, si seulement tu me voyais Je suis si loin de l'être parfait Le ciel est blanc Blanc de nous Blanc de boue Blanc de sou Ô, c'est de ta faute, si tu me regardais Si tu voyais combien tu me faussais Ô, si seulement tu l'étais Amoureuse à tuer le mal qui me hantait Le ciel est blanc Blanc est toi Blanc est moi, sans toi Blanc est encore aujourd'hui, tu ne sortiras pas Le mal me hante toujours. *** Cocodignou, 27 juillet 2021 (Image en fond de moi)

2021-07-28 11:06:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

KAYSEE

C'est vraiment magnifique

Відповісти

2021-07-28 11:10:36

lys

@KAYSEE Merci..

Відповісти

2021-07-28 11:25:06

Інші вірші поета

Citation 3 Je t'emmène au loin mon amour l'ombre de la coccinelle

Інші поети

Fatima Arif

@FA_Arif

Лео Лея

@lesya_yurp

사구 호랑이

@dinka_didi

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5623

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4893