Що робити?
Коли немає сили терпіти І стає важко посміхаєтись І хочеться просто полетіти В космос і не повертатись Зануритись в свою атмосферу Відчути, як самотньо зіркам Бо проводячи там не одну еру Їм так само одиноко, як і нам... Людей мільярди, а зірок ще більше І серед них шукаємо бажану прикмету Але ми будемо почуватися все гірше Поки не знайдемо потрібну комету ©AlinV
2018-09-05 08:28:25
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Delain
Дуже гарний вірш)))
Відповісти
2018-09-14 14:58:15
3
Alina Vykhrystyuk
@Delain дякую)
Відповісти
2018-09-14 15:03:34
2
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2204
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2827