Любіть!

Ольга Гринчук

Любіть життя! Воно ,немов отрута, Таке п'янке, таке чомусь живе. Ідеш по вулиці, і ось здається скрута, Вона то є , то ось туточки мине. Любіть себе! "Хтось" це зовсім інші люди, Ви особливі, і час завжди пливе, Він не спитає, як вам далі бути. Він тут живе і там же він помре. Любіть весну! Вона чарівні барви. Ніхто не скаже , яка у ній краса. Вона покаже чого так плачуть мальви, Вона дарує шлях у небеса. Любіть свій дім! Він тисячного вартий. Він ваш притулок, ваш брат, ваш батько і сестра. Цей світ він багатократний, А світ твій часом це одна стіна. Любіть любов! Це першокласна дама. Це небуття, спокуса , почуття. Це світ фантазій, це просто власна драма. Вона палає аж до самого кінця. Любіть любити! Не треба бити в грати. Вони опора лиш для гіршого життя. Любов чарівна, вона це власна мати. Любіть любов! Таке у нас буття.

2020-04-30 20:05:01

4

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

42

5

1320

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

37

4

4312