Затишок?
(18+)
Заквітчаною весною я себе сам вішаю Над морем, що тягне з глибин пітьму. То солоне море безмежного відчаю Це все породжує образ артхаусного сну Зависнув? Обирай, реви, борсайся. Може тебе щось потягне в рай? Може ти приречений в зашморзі гратися... Поміж небом та морем. Виси. Лети. Пірнай. Виси! Веселитись будеш не довго. Зашморг стягне мовчазну голову вмить Може це й все надто жорстоко Але весна піде іншим солодко бриніть Лети за мрією та не долетиш, невдахо. Вдаришся об стіну та впадеш Ти будеш каятися, що не став птахом Не став і більше не живеш Пірнай за пітьмою, застигни в її льодах Затягне, скує і все наче сон Відсутність повітря покаже що таке страх І не важливо скільки в тебе буде корон Заквітчана весно, йди мимо Я не знаю, що обрати дотепер Гірко плач, моя родино А я сам себе в пил стер
2022-12-03 19:26:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2128
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9303