Розставання
Скажу тобі я лише раз, На нашій зустрічі останній. Як я кохала тебе так Як не кохала ще ніколи. Нехай не віриш ти словам, Але хіба я в тому винна? Що покохав ти знову враз, Але тепер не моє тіло. Ти покохавши розказав, Що ти не можеш жити з болем. Прийшов той час що нам з тобою Потрібно розійтись на вік. Але у чом моя винна? Що робиш боляче мені. Ідеш від мене, а мені... Погинуть на віки вічні в самоті.
2021-01-08 15:18:59
8
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3203
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6126