Моє кохане місто, Маріуполь
Моє кохане місто, Маріуполь! На жаль, ти стало привидом, руїною страшною. Важко вже впізнати крамничку, де купувалися смаколики до чаю. На одне лиш сил вистачає впізнати будинок в якому виріс я. На очах-сльози, біль і смуток пробирає душу. Від нього залишилась лише одна потріскана стіна, яка без вікон вже і без життя. Здається, від доторку мізинцем завалиться ураз. Смуток огортає душу, що не побачу я тебе на картах, хоч і шукатиму не раз. Вже сил нема терпіти цього болю. Чому ж прийшла війна до нас?
2023-05-11 15:03:14
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3695
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6473