Місячне страждання
Самотні полум'я міста, По веселому лунає музика, Відчужений від цього міста, Цих не зрозумілих людей. Меланхолійні рухи, Мій самотній вальс, Ілюзія спокою і радості на хвильку, Далі дощ ллє у гарячі рани. Різкі рухи страждань, Зачудне піднесення, Занепад радості променистій, Яку ніколи не втримати. Заціпенілий погляд у порожнечу, Безнадійно побачити щось щасливе, Дурний місяць, Що входить тільки у трагічні моменти. Ноги ватяні і летять в низ, Бруківка покрита безліччю голками, Безсмертна агонія—страждання цілого світу, Цей тягар несуть не особливі, Звичайні люди, Що замість щастя пізнають біль. Гнів охоплює тіло, Розпач врізається у саме серце, Дитячі крики допомоги, Підірване здоров'я. Депресія під маскою байдужості та радості водночас, З боку сміх і глум, А з іншого рука допомоги. Війна у розумі, Апатія холодна, Втома від фальшивої боротьби, Втрата мого життя. —Допоможіть, я не можу встати.
2025-01-26 20:02:11
0
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1588
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2713