Після смерті
Олексій Коваль
Кінець та початок, Життя йде надалі, Хоч я похований у рідній могилі, Потрібен привід людям тільки випити, А не пом'янути мене, Про цю нікчемну особу, Хоч говорять що добра і щира була. Всі на мою смерть, Напилися як свині, І забули цю могилу, Коли матінка-природа, Залишить малу луку, Де з моїх решток виростуть квіти, Зі спогадів мого життя.
2025-06-22 11:10:02
2
0
Інші вірші поета
Чари кохання Спалах душі Я не встиг їх врятувати Моя рожа
Інші поети
Supreme CoCo
@thafamouscoco_
Lady_with_Cat
@Lady_with_Cat
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5020
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5134