Контент, як вічний вогник не погасне
Сидиш і клацаєш пультом, Не знаєш, що дивитись. Все котиться вверх дном, Телебачення може скоро розоритись. Інтернет рятує від нудьги, Але і він нудьгу створив. Немов на балі сатани, інтернет там віскі пив. Набридло все, Немов нажерся ти очами. І вуха теж нажерлись Цілими ночами. Відчуваєш себе скотиною, На чиїйсь ти фермі. Спочатку тебе кормлять, як дитину, А потім стаєш перший, Кого сжеруть. Ось так люди і живуть, В своїх уявах власних, Неначе вогник непогасне, Від тих контентів інтернетних. Сидиш, гортаєш стрічку, Ніяк не зупинишся. І так всю нічку, Поки не втомишся. Таке життя, Сучасних людей. В цьому існує їх буття Гортання контенту серед пізніх ночей.
2024-10-02 13:30:38
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12418
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5246