1st ukranian
торкається вітер повік невагомо десь вдалині самотня зірка мерехтить усі кудись біжать, та посеред гомону ніхто не бачить як по твоїй щоці прозора капелька біжить. потускніли колись палаючі очі і відображення в дзеркалі стало не милим люба, якби ж ти тільки вміла так охоче себе любити, як інших полюбила.
2021-10-18 12:57:12
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Це прекрасно 😶
Відповісти
2021-10-18 19:58:42
1
Lily
Відповісти
2021-10-18 20:02:19
Подобається
Lily
дуже дякую 💓
Відповісти
2021-10-21 19:09:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1475
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12472