Huesos sin cuerpo
A veces sueño que estás conmigo, y luego despierto llorando porque te has ido. Despierto agitado y asustado con la necesidad de que tus brazos me envuelvan. A veces despierto arrepentido. No sé, por haberte dejar ido. Y ese dolor en el pecho me lo recuerda siempre. Esa voz interna me dice que te siga me dice que necesitas que te siga, pero yo no creo que lo necesites. Igual soy yo el que tiene la necesidad de ir corriendo, pero vaya insensato que me quedo en la línea de salida con los brazos cruzados, contemplando mi pequeño desastre. Mi pequeño odiado desastre. El bloqueo mental que me causa el recuerdo de tu risa es basto para afirmar que tan solo soy un cobardica. Que tan solo soy un puñado de huesos perdido en el espacio. Un puñado de huesos que había encontrado su cuerpo. Un puñado de huesos putrefactos que lo dejaron escapar, porque no se creían merecedores de una tan delicada piel. Que irónico. Huesos y carne conviven juntos, formando algo formidable. Y aún así están destinados a separarse uno del otro. - N.G
2020-12-30 17:18:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12208
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2412