Безсоння
Наталья Кропивницкая
Заплутались, умить змінились,  Всі мрії, втомлені думки. Та іншого не залишилось,  Як мовчки рахувать зірки.  Лічити… поки є терпіння…  Інакше знову не заснеш.  Примари малювати тінню,  Все доки місця не знайдеш.  Та знов холодне підвіконня,  І смужки від зірок на склі,  Ти знов рахуєш, мов з просоння  Забула вкотре, кількість їх.  Порожнім поглядом блукаєш,  Шукаєш, а чого не зна.  Себе від когось мов ховаєш,  Де порятунок уві снах? І знов думки, як божевілля,  Занадто стискують тебе.  Чомусь дратує все довкілля.  Чекаєш доки не заснеш.  01.11.1998р. 
2018-11-14 19:48:13
7
0
Інші вірші поета
Нехай трапляються дива В унісон з душею В твоєму волоссі заплуталась тиша... Вакуум думок
Інші поети
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3058
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2030