صَدِّق أو لا تُصَدِّق
صَدِّق او لا تُصَدِّق ، انا حزينة ! أجل ، أنا لستُ رجلًا آليًا حتى أشعُر بالسعادة دائمًا. كم تمنيتُ لو إشتاق لي أحدهم ، كم تمنيتُ لو إتصل بي أحدٌ و أخبرني بأنه يود مقابلتي أو التحدث معي ، كم تمنيتُ لو أحبني أحد ؛ لو تقبلني أحد كما أنا ، تمنيتُ أن أجد من أتحدث معه بتلقائية بلا خشية من سوء الفهم ، تمنيتُ لو أجد من يفهمني ، تمنيتُ أن أجد من يُمكنني ان أُريه ضعفي بلا خشية من شفقته او استغلاله لها ، تمنيتُ أن أجد مكاني الذى انتمي إليه و لا أشعر فيه بالغربة و الوحدة. By : @RM_STAN0 چُولِي🦋🍂🥀
2020-07-24 21:44:12
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Shorouk
حقيقي كلماتك تلمس القلب انا معاكي ♥️
Відповісти
2020-07-25 22:07:46
1
چُولِي
@Shorouk قلبي ميرسي 😭❤️❤️❤️
Відповісти
2020-07-25 22:10:17
1
Marwa Elbadry
🖤🖤
Відповісти
2020-07-27 08:43:17
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10918
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2159