Кохання

Lady K.I.M

Кохання – це книга, А книга – роман, Роман – це казка, А казка – обман. Обман – це брехня, А брехня – це біль, А біль – це почуття, А почуття – кохання. Кохання – це ваза, А ваза – скло, А все що скляне – б'ється легко. Кришталь – теж б'ється, А серце – стучить, А він стоїть поряд – і просто мовчить. Мовчання – золото, А це – обман, Обман – це брехня, А брехня – це спам, А спам – це гнів, А гнів – це жар, А жар – це сила, А сила – удар. Удар – це біль, А біль - це страх, У результаті - є серце розбите в прах. ~Не мій вірш~

2023-01-28 15:37:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Тигриця

Ніколи раніше не бачила віршів такого типу. Мені дуже сподобався.

Відповісти

2023-02-12 20:36:02

Подобається

Інші вірші поета

Українська квітка Чуєш,мила? Час Спасіння

Інші поети

Любов

@lyubov_gladunyak

Lincevskaia_16_17

@Lincevskaia_16_17

Syram

@Syram

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4916

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2595