Лист...
Дорогий і любий .... Якщо ти читаєш цей лист, то моє тіло холодно лежить із закритими очима, але моя душа поряд. Я померла... Я вдячна за сонце, що ти подарував. Біля тебе я була щаслива як ніколи. Я ніколи не думала, що в моєму житті стане можливо бути, мов від наркотику, залежною.Здається, я ніколи не була такою щасливою, як щодня поряд з тобою. Скільки сердець я поранила, через кохання до тебе. Моя душа пройде довгий шлях. Ця дорога немає вороття.Моя душа відплатить за кожну грішну краплю мого життя. Якщо навіть я не насмілилась зізнатися,не осуджуй... Поглянь, на білосніжну шкіру бездиханого тіла. Воно мочить, але серце за життя так кричали, що і досі чути відлуння. Ти змінив мене. До зустрічі з тобою я не мала ворогів, а зараз я зробила ворогами усіх, усіх хто може вбити лиш словом. Через тебе я багато ночей не спала, через тебе я багато ночей проплакала, через тебе я покохала...
Якщо потрібно тобі знати причини чому я тебе покохала, їх десятки, сотні.
Я покохала твої очі, глибокі, карі, правдиві, такі чисті і лагідні, і такі щиро усміхнені.
Я покохала твою усмішку, обожнюю коли ти дивишся на мене, коли щиро усміхаєся.
Я покохала твоє ставлення до життя. Воно неймовірне. Здається ти маєш крила і в будь-який момент можеш вилетіти і втекти від усіх проблем і тому так легко живеш.
Я кохаю твої теплі руки, твій ніжний дотик, ти напевно Зевс, бо пускаєш такі блискавки коли торкаєшся.
Я захоплюсь кожним твоїм словом, кожним.
Я кохаю тебе так, що аж ненавиджу. Я захворіла тобою так, що змушена жити з цією хворобою. Я стала залежною тобою, але ще ніколи не відчувала таку безмежну волю...Я померла... А ти і не помітив...
Твоя... Назавжди...
Якщо потрібно тобі знати причини чому я тебе покохала, їх десятки, сотні.
Я покохала твої очі, глибокі, карі, правдиві, такі чисті і лагідні, і такі щиро усміхнені.
Я покохала твою усмішку, обожнюю коли ти дивишся на мене, коли щиро усміхаєся.
Я покохала твоє ставлення до життя. Воно неймовірне. Здається ти маєш крила і в будь-який момент можеш вилетіти і втекти від усіх проблем і тому так легко живеш.
Я кохаю твої теплі руки, твій ніжний дотик, ти напевно Зевс, бо пускаєш такі блискавки коли торкаєшся.
Я захоплюсь кожним твоїм словом, кожним.
Я кохаю тебе так, що аж ненавиджу. Я захворіла тобою так, що змушена жити з цією хворобою. Я стала залежною тобою, але ще ніколи не відчувала таку безмежну волю...Я померла... А ти і не помітив...
Твоя... Назавжди...
Коментарі