Початок...
Моя доза...
Моє існування...
Твоя осінь...
Міф
Ти книга...
Твоя...
Новий світанок...
Воно моє...
Моя осінь...
Лист...
Щасливий....
Лист до кохання
Я померла... А він і не помітив...
Tell me...
Tell me...
Я плакатиму до втрати пульсу. До останньої мрії я сподіватимусь. Я бажатиму тебе до кінця. Я здамся, я знаю, я вже здалась, коли перестала вірити в наше майбутнє. Перестань дивитись в очі. Перестань бути поряд. Перестань приходити в снах. Я корчусь від болі. Я стікаю гіркими слізьми. Мені так добре поряд з тобою, що без тебе я себе не пам'ятаю, не уявляю. Ти світло в моєму житті, а я лиш невеличка тінь у твоєму. Ти так любиш коли я серджусь. Ти вважаєш, що я хочу тебе вбити коли серджусь. Ні... Я хочу тебе... Я хочу міцно обійняти, ніби моє, ніби лише моє. Обійняти і закричати з насмішкою всьому світу, що він мій, що життя не забрало його в мене, що він лише мій. Я хочу засміятися долі , я хочу їй сказати в лице, що вона програла.
У снах ти сидиш в саду, навкруги розквітають абрикоси. Я підходжу і обіймаю, міцно міцно. Я закриваю очі аби поміж усіх запахів квітів відчути твої парфуми. Я цілую в шию, все палкіше і палкіше. Твоя спина така надійна, що мені навіть гори і хвилі океану не страшні. Мені не страшно жити, і нема причини помирати. Я знайшла рай на землі. І в ньому немає яблука спокуси. Я ніколи не спокушусь диявольському змію. Ти моя грішність і святість. Ніхто ніколи не заборонить мені бачити тебе у снах. Ніхто ніколи не заборонить дивитись твої фото. Ніхто не заборонить у тиху ніч, кричати на весь світ.Ніколи на перестане іти дощ ,не перестане блискати. Я молюсь мати терпіння, я молюсь не втрачати надію. Я молюсь тебе не забути. Не забути твої карі, мов сам вогонь палкі, і як небеса безмежні очі. Скажи мені:ти диявол? Ні? То чим ти мене так приворожив? Як ні, то чому я одержима. Як ні, то чому, чому я без твоєї згоди тобою захопилась. Поряд з тобою така ейфорія. Ти для мене твориш щастя. Ти ніби качелі під самими небесами, над найстрашнішим проваллям. Удень ти спокій моєї душі ,усмішка на моєму обличчі, ти сяйво моїх очей, ти весна мого життя. Уночі, коли тебе нема, ти холодна злива на моєму обличчі, ти холодний мороз по тілу, ти крик душі, біль тіла, безнадія мого серця.
Я обожнюю свої вилиці, обожнюю твою шию, я обожнюю свою червону помаду, я обожнюю твої ледь солодкі парфуми, які я часто залишаю увечері на своєму зап'ясті, я обожнюю свої сни, я обожнюю твої смішні історії, я обожнюю свою поранену душу, я обожнюю коли ти смієшся над моєю дитячою дурістю, я обожнюю свої очі у сонячні дні, я обожнюю дивитись на твої губи коли ти розмовляєш, я обожнюю дні, коли ти поряд, я обожнюю дні коли ти довго сидиш поряд, я обожнюю ночі коли разом зі мною плаче світ. Ти навчив цінувати мить, ти моя мить.
                                  Твоя...Назавжди...
© _Rena_ _Ms_,
книга «Твоя... Назавжди...».
Коментарі