Початок...
Моя доза...
Моє існування...
Твоя осінь...
Міф
Ти книга...
Твоя...
Новий світанок...
Воно моє...
Моя осінь...
Лист...
Щасливий....
Лист до кохання
Я померла... А він і не помітив...
Tell me...
Твоя...
Ти тінь минулого життя, ти світло мого майбутнього. Даруй квіти що не зів'януть , поцілунки що не минуть , слова що не забудяться.
Не потрібні мені твої руки , грій серцем , не потрібні уста , говори очима , не потрібні ноги,щоб приходити до мене, користуйся крилами , лети до мене. Знайєш не хочеться спати, коли поряд ти не засинаєш. Знаєш не хочеться дихати коли поряд не ти живеш. Буває і жити не хочеться, буває і думати не хочеться. Хочу полетіти туди де не буде згадки про тебе , і лиш ти будеш. Мені не потрібні твої фото , я хочу твої руки , твою шию , хочу твій аромат , хочу твої очі.
Давай знімемо німе кіно. Для кохання не потрібні слова. Давай напишем книгу , для неї не потрібна наша зовнішність , лиш почуття. Давай будемо разом дихати , давай разом... Давай , просто будь. Не ховай свою істину від мене. Була б художником то малювала б тебе , була б скульптором , ти бувби моїм ідолом . Я б танцювала б тебе , я б оспівула б тебе .
Я залишу тебе на сторінках , поряд із томами важливої літератури , будеш ти. Поміж серйозних тем про війну , революцію, майбутнє, людство , будеш ти . Ти мій маленький світ. Ти причини безсоння , ти причина усмішки , ти причина думок. Я щаслива ,що існую поряд , десь там поміж сотні твоїх думок є я. Знаєш буває важко і хочеться написати тобі листа. Хочеться сказати :“Моя малесенька душа, моє велике кохання , моя найбажаніша мрія , привіт. Я сумувала , я згадувала , я думала. Як близько ти ?Наскільки далеко твоє серце від мого?Твоїй душі тепло, чи може хтось посмів відкрити двері і запустити мороз? Винен ти . Кому ж ти відав ключі від своєї душі. Ти думав про тих хто поряд. Ти впевнений ,що знаєш все , наскільки ти довіряєш?
Я ж тобі довіряю наскільки , що готова відпустити твою руку падаючи в пекло. Я довіряю не розуміючи чому. Або ж ти тей хто зрадить мене , або тей що готовий виймати кинжали з мого серця , гріти після холодного дощу, танцювати з болем у ногах, тей хто готовий лікувати голову після червоного солодкого вина. Хто ще крім тебе готовий...” Не зможу дописати листа, і не зможу підписати від кого , хоча... Ти відчуєш що це я, якщо я напишу: “ Твоя , уся лиш твоя... назавжди."
                       
                                      
© _Rena_ _Ms_,
книга «Твоя... Назавжди...».
Новий світанок...
Коментарі