Поклич мене
Поклич мене, коли вечір обійме вогонь, Коли кулі знов розсікатимуть хмари. Поклич мене, коли хвилі огорнуть морози, Коли сльози осушать всі грози. Пригорни мої плечі, Розкажи, що значить любов. Зітри з бруківки червону кров, Нехай же сусід заховає трикляті мечі. І тихий вітер заспіває в степу. Побачать діти мати свою. І завтра знову зійде сонце, І даровані знову будуть світанки. Спадуть ланцюги і всі ковані рамки. І серце тремтітиме не із жалю, і навіть не з болю. Йому відкриється світла пісня. І сурми гудітимуть про фініш, Тільки крізь віки і навіть після ятрітиме та рана, Де був отой кривавий ніж...
2022-02-22 16:31:45
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3204
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3594