Моїм обличчям стікають солоні ріки...
Моїм обличчям стікають солоні ріки.
Ми в цьому світі лише недоріки.
Заточені в мурах холодних на довгі віки.
Ми ж тільки хотіли знайти свої втіхи .
Згадуй мене коли лишишся сам на сам,
Коли вишня розпустить ніжні віти,
Згадуй мене,коли почуєш тихий шепіт вітрам.
Я буду там, де галявини встелятимуть квіти.
Я чекатиму там крізь роки,тумани і стужу,
Навіть тоді, коли здаватиметься, що більше нікому нічого не мушу.
Ми всі приречені з першого дня.
Мов та досі нездійснена мрія.
Я шукатиму тебе поміж трав і ранків,
Поміж літніх наших світанків.
Я шукатиму тебе завжди і всюди,
Бо так вже влаштовані люди.
2022-02-15 19:23:05
3
0