Ніким не прочитаний лист
Меланхолия
Ти не водив мене за руку, тату Хоча, в дитинстві, я хотіла лиш цього Щоб потім твої руки пам'ятати Дарма, що сиве, але батьківське чоло Давно у тебе є своя родина Хлоп'ятко теж мале росте Проте, скажи, от  чим я не твоя дитина? Чому для тебе я - ніщо? Пусте... Клянусь, що цей лист ти ніколи не побачиш А я пущу німу, скупу сльозу Та прийде старісь, і не раз заплачеш Бо не бажалось мать ТАКУ доньку.
2018-12-17 01:21:19
4
0
Інші категорії
Для дітей Радісні вірші Поеми Ода Пейзажні Для підлітків
Інші поети
Love Drime
@love_drime
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11399
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2616