Ти пишеш.
Лілічка
Ти пишеш. Довгі ті листи, просмалені коханням. А я палю. І кожен день, як рік. Мої слова, ті сказані зітханням Тобі були як Божий заповіт. Десятки років тому, ти полюбив намисто. Котре я загубила із знищеним вбранням. І так горіли крила, сріблисто та вогнисто. І я сто років жила із власним вигнанням.
2018-07-07 02:35:33
1
0
Інші категорії
Ода Філософські Поеми Вірші до свят Привітання Для підлітків
Інші поети
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2778
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11825